- набундючити
- див. набундючувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
набундючити
Смотреть что такое "набундючити" в других словарях:
набундючити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
набундючений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до набундючити. || у знач. прикм.Надутий, з розпущеними крилами. 2) перен. Зарозумілий, пихатий … Український тлумачний словник
набундючувати — ую, уєш, недок., набундю/чити, чу, чиш, док., перех., розм. Незграбно розпускати, розставляти, розсувати щось. Набундючити крила … Український тлумачний словник
